Робота з батьками

 

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ:

 «Як виховати самостійність у дітей?»

          Поки у вас маленька дитина, вона не може обійтися без вашої допомоги, а вам так хочеться, щоб вона швидше навчився все робити сама. Але коли наступає цей момент, ви починаєте ще більше турбуватися і розумієте, що проблем у вас стало ще більше.

 Як, виявилося, було набагато простіше вам самим  малюка погодувати, одягти, ніж спостерігати, як він сам самостійно намагається все зробити.

 Якщо ви помітили, що ваша дитина намагається самостійно щось зробити, озбройтеся терпінням і дайте їй  можливість проявити себе.

 Як виховати самостійність у дитини? Багато батьків задають таке запитання. Ми вам допоможемо навчити вашого малюка самостійності.

 Часто діти, коли їх годують, намагаються забрати ложку у батьків. Надайте дитині можливість, тобто самому. Навіть якщо ви бачите, що дитина розкидає їжу, не забирайте у нього ложку і в жодному разі не сваріть. Сядьте поруч і їжте разом з вашим малюком. Адже діти повністю намагаються повторювати своїх батьків.

 Щоб привчити дитину до горщика, для початку ознайомте його з новим предметом, дайте помацати, пограти. Візьміть ляльку і покажіть дитині, як вона ходить на горщик. Також прагніть спостерігати за його поведінкою. Дуже часто, коли діти хочуть в туалет вони починають присідати. Ловіть ці моменти і садіть на горщик. Спробуйте пояснити своїй дитині, що якщо він буде ходити в туалет, його штанці будуть завжди залишатися сухими. Головне залишайтеся терплячими і спокійними.

 Щоб навчити дитину одягатися самостійно, купуйте вільний одяг, без всяких застібок і складних підтяжок. А взуття у нього має бути на липучках. Завдяки такому одязі, дитина почне самостійно одягатися.

 Якщо раптом ви бачите, що у дитини не виходить одягнутися, допоможіть йому в цьому. Встаньте в нього за спиною і візьміть його руки в свої. І разом з ним почніть одягатися. Після цього вашому маляті буде легше повторювати ваші рухи рук.

 Для того щоб дитина самостійно прибирав іграшки на місце, ви повинні йому правильно пояснити. Замість звичайного слова прибери іграшки, спробуйте пояснити йому, куди він повинен їх складати. Адже сама дитина відразу не розуміє, що ви від нього хочете. Скажіть дитині, наприклад, щоб жовту машинку він поклав в коробку, а ляльку посадив на полицю. Так дитина, почне поступово, все запам'ятовувати і буде прибирати іграшки самостійно.

 Привчити дитину до ліжечка теж не так вже й складно. Запропонуйте йому самому вибрати постільну білизну. Поставте обов'язково в його кімнаті нічник, адже деякі діти боятися засинати в темряві. Перш ніж вкласти дитину спати, нехай він сам укладе спати свою улюблену іграшку, а після лягати спати сам. На а якщо раптом ваша дитина прийшов вночі до вашої кімнати, не проганяйте його, можливо, йому приснився страшний сон.

 Сподіваємося, що наші поради допоможуть вам правильно виховати в дитині самостійність.

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ:

" Традиції трудового виховання в сім’ї».

 Народні традиції трудового виховання відображають жагуче прагнення батьків до того, щоб забезпечити якомога вищий рівень трудової підготовки дітей, збудити в молоді як психологічно, так і морально постійний потяг до праці, причому такий сильний, щоб вихователь соромився власного байдикування і обурливо ставився до ледарів і нероб, в умовах бездіяльності почував себе ненормально, та й навіть в уяві не припускав собі такого, що можна жити не працюючи.

            Народна система трудового виховання дітей у сім’ї багатогранна. У загальній трудовій атмосфері сім’ї, навіть народження дитини розглядається як поява на світ майбутнього працівника.

            У трудових родинах працюють всі без винятку, крім тяжкохворих. За розпорядком господарських робіт в українській селянській родині стежив батько. Він щодня за вечерею підсумовував, що зроблено протягом дня та давав завдання кожному членові сім’ї на наступний день.

            Робочий день починався дуже рано: влітку о 4-5 годині, а взимку о 5-6 годині. Зміст і характер праці в трудовій родині відповідав потребам і умовам соціально-економічного життя, а трудове виховання здійснювалось через безпосереднє залучення дітей до праці батьків. При цьому зберігалась наступність, зумовлена віковими можливостями дітей. Це наочно можна простежити, наприклад, на пастухуванні, через яке проходили всі селянські діти. Тут з віком дитини змінювались види домашніх тварин, яких вона пасла, у такій послідовності: кури, гуси, вівці, поросята, корови, коні. Причому до випасання коней залучались тільки хлопці. Отже, здійснюючи трудове виховання, українська родинна етнопедагогіка враховує як вікові, так і статеві особливості дітей. Трудове навчання і виховання в народній педагогіці умовно можна поділити на 3 етапи: вступний або ігровий (від 2 до 6-7 років), помічний або визначальний (від 7 до 15 років), і основний або завершальний (від 15 до 20 років).

 На першому етапі протягом другого і третього років життя дитина за правильного виховання набуває деякої самостійності (в їді, роздяганні, вмиванні), засвоює правила користування предметами та елементарними нормами поведінки. І звичайно вступає в працю, психологічно засвоюючи слова "праця", працювати, в основному через такі ефективні засоби, як колискові пісні, пестушки, утішки, різні заклички, в яких славиться праця ("Ой, люлі-люлі бай", "Люлі люлі дитино", "Колисала бим тя"), які закликають котика працювати - дитину колисати, дрова рубати, копати грядку, ловити рибку, піч топити, вчитися шити, молотити. Киця, яка ухиляється від праці, зазнає навіть фізичного покарання: "Бити кицю, бити - не хоче робити". Ганебно й красти. За те, що кіт "вкрав у баби "квітку", стала Галя кота бити, щоб не вчився так робити". І як висновок:

 - "Не вчися, коте, красти,

 А вчися, коте, роботу робити,

 Бери ціп, іди на тік,

 Жати та молотити.

 Таким же мотивом пройняті колискові "Ой ну малі коточок" та ін. А звідси цілком логічно перед дитиною постає висновок, що коли на світі працює все і гарний лише той, хто працює, то й вона повинна працювати, бо без праці жити не можна.

 Широко представлена праця в українських загадках. Трудовий процес людини, господарський реманент, знаряддя і результат праці - провідна тема багатьох загадок. Наприклад: "Ходить пані по майдані, куди гляне - трава в’яне" (коса косить), "Літом служить, а зимою зуби сушить" (Борона), "Б’ють мене цінами, ріжуть мене ножами, за тими отак молотять, бо всі мене дуже люблять" (Хліб). Ці загадки спонукають дитину замислитись над значенням людської праці, виховують почуття поваги до трударя, бережливе ставлення до знарядь і результатів праці.

            Народна педагогіка не тільки проголошувала обов’язок працювати, а й втілювала його на практиці.

 Вже з перших років батьки залучали дітей до посильної праці, у різних її видах, пов’язаних із самообслуговуванням, господарсько-побутовими потребами, участю в догляді за рослинами і тваринами, рукоділлі. Така різноманітність дає змогу підтримувати постійний інтерес до трудової діяльності. Оскільки тут найбільше місце займає гра, то цей період трудового виховання називаємо ігровим. Взаємозв’язок праці з грою виявляється по-різному, гра відображає працю дорослих, елементи трудових дій відбиваються в грі і ігрові моменти включаються в процес праці. У своїх іграх діти найчастіше відтворюють те, що спостерігають в родинному колі. Сільські діти, наприклад, "господарюють": готують їжу, сіють, косять, збирають урожай, місять тісто й печуть хліб, відображаючи в іграх трудові дії дорослих, діти проймаються любов’ю до їхньої праці.

 Провідними засобами на першому етапі трудового виховання в родинній етнопедагогіці є показ і спостереження, які розширювали кругозір дітей та давали перші уявлення про різні види праці. Другий проміжний етап у родинному вихованні наступав, коли діти ставали активними помічниками батьків.

 Народна педагогіка прагне дати підростаючому поколінню всебічну трудову підготовку. До організації праці вона висуває конкретні вимоги: подбати про вдалий початок роботи ("Добрий початок - половина справи"), працювати енергійно ("Робить, як мокре горить"), бути витриманим, наполегливим і організованим, не боятися труднощів ("Вовків боятися - в ліс не ходити"), доводити розпочате до кінця ("Кінець - справі вінець").

            Остаточне формування людини як працівника певної галузі за традицією родинної етнопедагогіки припадає на третій, основний або завершальний етап трудового виховання, коли юнаки і дівчата остаточно утверджуються професійно, і беручи безпосередню участь у всіх виробничих діях і вчинках нарівні з дорослими. Гармонія - природний стан людини. Не можна жити не працюючи.

            Хліб увійшов у життя, як головний результат людської праці і основний продукт харчування. Народ цінить його понад усе: "без хліба - худа бесіда", "без хліба не до обіда", "хліб - батько, вода - мати". Хліб - джерело життя. Він приносить у сім’ю достаток і радість ("Хліб на столі, то й стіл престіл, бо як хліба тільки, то й стіл - дошка")

            Шанобливе ставлення до хліба у трудовій родині при прищеплювалося на кожному кроці. Дітям постійно нагадували, що в хліб укладена мозоляста людська праця, зневажати яку не можна. Хлібом - сіллю як символом достатку і щирості зустрічають гостя. Той, хто заходив до хати - сусід, родич чи знайомий, мав у кишені шматок хліба, щоб почастувати дітей.

 Народна педагогіка прищеплює дітям любов до землі, навчаючи їх любити землю всією душею. Арсенал засобів виховного впливу з метою формування в дітей та молоді шанобливого ставлення і любові до землі в народній педагогіці дуже багатий. Це насамперед фольклор педагогічного змісту й спрямованості, який оспівує красу й велич рідної землі. Дуже велику роль тут відіграє приклад дорослих, зокрема батьків, у ставленні до землі, хліборобської професії, залучення дітей з раннього віку до сільськогосподарської праці. Із землею народна педагогіка пов’язує всі свої заповітні надії і сподівання. Тому серед численних добрих народних побажань чільне місце займає вислів доброзичливості "Будь здорова, як вода, а багата як земля!" Земля - найцінніше з усіх природніх багатств, якими дано нам володіти. Адже вона наша годувальниця. Від того, як ми до неї ставимося, як бережемо її, на скільки вміємо, дбайливо на ній господарюємо, величезною мірою залежить наше благополуччя.

 Консультація для батьків

«Правила і безпека дорожнього руху»

     Чи легко навчити дитину правильно поводитися на дорозі? На перший погляд легко. Треба тільки познайомити його з основними вимогами Правил дорожнього руху і ніяких проблем.

     Насправді дуже важко. Адже ми, батьки, кожен день на очах рідної чада порушуємо ці самі горезвісні Правила, і не замислюємося, що ставимо перед дитиною нездійсненне завдання: як правильно? Як говорять або як роблять? Коли ж дитина потрапляє у дорожню пригоду, то винні всі: водій, дитячий сад, школа, Державтоінспекція. Чому не навчили, не показали, не вберегли? Забуваючи при цьому, що в першу чергу батьки своїм прикладом повинні навчити і уберегти.

      Якщо ви дійсно зацікавлені в тому, щоб ваша дитина володів навичками безпечної поведінки на дорозі, то не зводите процес навчання до порожньої і непотрібної фрази:  «Будь обережним на дорозі!» -  вона не пояснює дитині, чого власне на дорозі треба боятися. Де його може підстерігати небезпека? Краще використовуйте рух в дитячий сад і назад для відпрацювання навичок поведінки на дорозі.

     Дитина твердо повинен знати, що дорогу можна переходити тільки у встановлених місцях: на пішохідному переході і на перехресті. Але і в даному випадку ніхто не може гарантувати його безпеку. Тому, перш ніж вийти на дорогу, зупиніться з дитиною на відстані  від краю проїжджої частини, зверніть його увагу, що подивитися наліво і направо треба обов'язково з поворотом голови, і якщо з обох сторін немає транспорту - можна вийти на проїжджу частину, переходити дорогу треба спокійним розміреним кроком і не в якому разі не бігом. Потрібно постійно нагадувати дітям, як переходити дорогу, ознайомлювати їх із  пішохідним маршрутом (перехід «зебра», світлофор, «острівець безпеки»).

      Якщо поруч із під’їздом  Вашого будинку можливий  рух машин, відразу зверніть на це увагу дитини і подивіться разом,  чи немає машини. Якщо поруч із на ті машини, що з’являються вдалині під’їздом  стоїть машина або росте дерево, що закриває огляд, зупиніться і візерніть, чи немає за перешкодою прихованої небезпеки.

      Періодично звертайте  увагу дитини на ті машини, що з’являються вдалині та проїжджають, особливо на ті, які їдуть з великою швидкістю. Дитина повинна навчитися помічати машину здалека, супроводжувати її очима й оцінювати її швидкість. Зупиніться біля машини, що стоїть і зверніть увагу дитини на те, як ця машина ускладнює огляд вулиці. Особливо корисно показати дитині, як із-за машини, що стоїть – виїжджає машина, якої раніше не було видно. При цьому у дітей виникає найважливіший для безпеки на вулиці рефлекс передбачення прихованої небезпеки.

Консультація на тему:

«Безпека житла»

Запобігання пожежі

Найліпший спосіб гарантувати пожежну безпеку — не дати пожежі виникнути. Це означає, що ви повин­ні уявляти реальні ризики початку неконтрольованого горіння у вашо­му помешканні. Пам'ятайте наведені нижче поради.

Перевірте електроприлади, кабе­лі та розетки

Чи є у вас електроприлади з обір­ваним чи згорілим шнуром або штеп­сельною вилкою?

Чи не перевантажені ваші розет­ки шнурами від телевізора, комп'ю­тера, принтера, відео та стерео­систем?

Чи правильно використовуєте подовжувач?

Чи відповідної потужності лам­почки освітлення?

     Не намагайтеся власно­руч ремонтувати чи реконструювати електричну мережу, зверніться до фахівця, бо самостійне втручання часто призводить до лиха.

    А також:

- не використовуйте прилади з не­справною електрочастиною (мерех­тять, перегріваються, чути незвич­ний запах);

- не торкайтесь електропроводів, які перебувають під напругою;

- переконайтесь, що нічники та сві­тильники не доторкаються до ковд­ри, простирадла та інших виробів із тканини;

   - не дозволяйте дітям самостійно користуватися  електро­приладами;

- закривайте розетки, які не вико­ристовуєте, спеціальними пластиковими пробками, якщо у вас є ма­ленькі діти.

Будьте особливо обачні з пере­носними обігрівачами!

Кількість пожеж у житлових райо­нах в осінньо-зимовий період значно збільшується. Причина — викори­стання побутових обігрівачів. Перед вмиканням у мережу обігрівача треба переконатися, що ви знаєте, як пра­вильно ним користуватися. Уважно прочитайте інструкцію з експлуатації.

- Ніколи не залишайте увімкнени­ми обігрівачі поряд із маленькими дітьми, бо вони можуть випадково їх перекинути.

-  Ніколи не ставте обігрівачі побли­зу ліжка, особливо дитячого.

- Тримайте якомога далі від обігрі­вачів, радіаторів та камінів газети, журнали, штори, постільну білизну.

Обігрівачі повинні встановлювати щонайменше за один метр від легко­займистих предметів.

Будьте обережні на кухні

Чи знаєте ви, що саме під час готування їжі трапляється значна кількість пожеж. Кухня є найнебезпечнішим місцем щодо їх виникнен­ня: каструлі залишають без нагляду на плиті, в духовці чи мікрохвильовій печі -  розливається жир; кухонний рушник лежить надто близько біля конфорки; раптово займаються то­стер чи духовка; кава виливається з кавоварки і гасить полум'я газової конфорки, внаслідок чого може утво­ритися вибухонебезпечна газопо­вітряна суміш.

Завжди стежте за дітьми на кухні!

Ніколи не дозволяйте дітям бави­тися сірниками та запальничками!

    Попри застереження, малюки продовжують бавитися сірниками, що часто призводить до фатальних наслідків або сильних опіків. Завжди тримайте сірники та за­пальнички в недосяжному для дітей місці. Легкозаймисті матеріали, такі як бензин, гас та деякі засоби по­бутової хімії, зберігайте не в будинку і якомога далі від дітей.

Обережно користуйтеся свічками

Декоративні свічки також часто спричинюють пожежі. Запалені свіч­ки тримайте якомога далі від дітей, штор і меблів, повністю зага­сіть їх перед тим, як лягати спати. Не дозволяйте дітям  корис­туватися свічками.

Навчайте дітей поводженню в разі пожежі

На жаль, більшість дітей хова­ються від вогню в туалетах, під ліж­ками, в шафах та по кутках. Тому, ду­же важливо провести з ними базо­вий курс пожежної безпеки, щоб зуміли захистити себе. Поясніть ма­люкам, що полум'я дуже швидко поширюється і більшість смертей стається не через опіки, а отруєння димом і продуктами горіння.

Діти повинні знати, що:

- під час евакуації, щоб запобігти димовому отруєнню, треба закрива­ти ніс та рот вологою серветкою чи краєм вологого одягу;

- слід пересуватися повзком. Що нижче ви опуститеся, то ліпше, бо полум'я та гаряче повітря підніма­ється вгору;

- у разі потреби слід торкатися дверей, а не ручок. Якщо ж двері гарячі чи не відчиняються, належить пошукати іншого виходу;

- у жодному разі під час пожежі не можна користуватися ліфтом;

- під час евакуації не можна зупи­нятися, щоб врятувати, скажімо, тва­ринку тощо;

- ніколи не слід повертатися в охоплений вогнем будинок;

- якщо спалахнув одяг, треба зупи­нитися і зняти його або впасти на під­логу й перекочуватися доти, поки полум'я згасне.

Бути готовим до біди — найліп­ший спосіб урятувати свою родину. Якщо ви вже знаєте правила запобі­гання пожежі, тримайте в домі засо­би порятунку та переконайтеся, що ваші діти знають, як діяти у разі поже­жі. Кілька хвилин навчання може в майбутньому врятувати життя.

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ "ОДИН ВДОМА"

Починаючи із середнього дошкільного віку, діти спроможні засвоїти інші правила з розряду “безпека-небезпека”. Сьогодні це особливо актуально. Загроза може чекати на малого біля крамниці, де мама залишила побавитися на свіжому повітрі, поки сама бігає за покупками; у дворі власного будинку, себто всюди, де ймовірний контакт з незнайомцями.

Ми не хочемо нікого лякати гострою криміногенною ситуацією. Поки що вона, як запевняють працівники правоохоронних органів, під контролем. Але будь-яка людина може зазнати кривди від зловмисника, якщо не володітиме елементарними знаннями про те, як слід поводитись у сумнівних ситуаціях. Існує ціла наука – віктімологія, галузь кримінології, що досліджує поведінку, психологічні і моральні особливості жертви, які сприяли скоєнню злочину і можуть спровокувати нову небезпеку для неї і інших осіб.

За дітей відповідають батьки, але знову і знову слід нагадувати їм про те, що дошкільнят не можна залишати без нагляду. Але будьте реалістами: багато хлопчиків та дівчаток, починаючи з 5-річного віку, гуляють на вулиці самі. Батькам просто бракує часу, щоб піти з малими на повноцінну прогулянку. Доводиться робити вибір: чи тримати дитину в 4 стінах, чи пустити дитину на свіже повітря під чесне слово нікуди з двору самій не йти. Але дитячий токсиколог з м. Черкас Ніна Зима розповідала, що серед клієнтів траплялись діти, які спробували самокрутку з коноплі чи нюхнули клей “Момент” у 4-5 років. В цьому віці в дурман не втягуються, але перша спроба /вчинена за компанію/ залишається в пам’яті. Може статися, що мала зазнає і сексуальної наруги від підлітків “зони ризику”.

Погане про старших дітей дошкільнятам говорити не можна.

Треба спокійно, серйозно пояснити: гратися у дворі ліпше з однолітками, бо тоді інтереси спільні. Розваги старших можуть бути небезпечними: а якщо старші полізуть на дах, звідти можно впасти і розбитися? Або в підвал, де живуть пацюки?

Останнім часом фіксується дедалі більше випадків, коли дорослі вчиняють щодо дітей розтлінні дії. Йдеться здебільше про школярів, але від зустрічі з сексуальними збоченцями не застраховані й дошкільнята. Нещодавно в пресі писалося, що пристойний з вигляду чоловік /батько 2-х дітей/ зґвалтував 7-річну дівчинку. Розповідалось й про те, як впродовж кількох місяців 65-річний дідуган чіплявся, обмацував руками сусідських дівчаток 6-8-річного віку. А ті переживали огиду, страх, однак мовчали з тієї загадкової причини, через яку діти ховають погане від батьків. В цих випадках йшлося про людей зі здоровою психікою. Душевнохворі щодо цього особливо небезпечні.

А ще дитину можуть викрасти. Бізнесмени не даремно оберігають своїх нащадків від кіднейперів, які йдуть на все задля викупу. Однак і в простих сім’ях, з яких нічого правити, ставалися трагедії: дітей завозили за тисячі км від дому, але змушували жебракувати на користь “рабовласників” – алкоголіків і бомжів.

Починаючи з 6-7 років дітей треба вчити не сідати з незнайомцями в ліфти. Адже саме у їх замкнених кабінах стаються злочини. Якомога раніше, тільки-но дитина навчається запам’ятовувати, завчить з нею, мов слово “мама”, домашню адресу.

ЩО НЕ МОЖНА РОБИТИ НА ВУЛИЦІ:

- Не можна вступати в розмову з незнайомими дорослими, якими б люб’язними та лагідними вони не здавалися. Не можна брати з їх рук дарунки та ласощі /бо вони можуть бути не добрими, несвіжими, можуть зашкодити здоров’ю/. Якщо пригощають близькі сусіди, спершу треба подякувати, запитати дозволу у мами, а вже потім скуштувати гостинця.

- Не можна нікуди йти за незнайомими і малознайомими також. Якщо запрошують подивитись гарну іграшку, цуценя, кажіть, що йдете по дозвіл до мами, і чимдуж додому, де одразу треба про все розповісти своїм рідним.

- Не в якому разі не можна сідати в чужі автомобілі, хоч би як не запрошували покататись. Це дуже небезпечно.

- Нікому, крім рідних, не можна дозволяти брати себе за руку, гладити по голові, обнімати та цілувати. Це негарно. Вияви ніжності можуть існувати тільки в стосунках з дуже близькими людьми.

- В жодному разі не відчиняй двері, якщо дзвонить незнайома людина. Якщо незнайома людина намагається відчинити твої двері, відразу ж зателефонуй в міліцію за номером 02 і назві свою точну адресу.

- Якщо в двері дзвонить поштар, монтер, лікар чи навіть міліціонер, все одно не відчиняй, якщо знаєш, що це чужа людина.

- Якщо вдома немає телефону, клич на допомогу з балкона чи вікна.

- Ніколи не тягни руками електропровід, вимикай прилад, акуратно виймаючи з розетки штепель.

- В жодному разі не підходь до оголеного проводу і не торкайся до нього.

- Ніколи нічого не засовуй в розетку.

- Коли виходиш з дому, не забудь вимкнути праску, телевізор, магнітофон і всі інші електричні прилади.

- Всі гострі предмети, якими можна різати і проколювати, обов’язково треба класти на свої місця. Порядок у домі не тільки для краси, але й для безпеки.

- Будьте обережні з гарячими предметами.

Безпека життєдіяльності дитини вдома

Щоб запобігти нещасним випадкам із дитиною, необхідно створити вдома відповідні умови для безпеки малюка.Суттєву небезпеку для дитини представляє електричний струм. Поговоріть з малюком про те, що електрострум може бути «другом» і «ворогом» одночасно. Поясніть дитині, що не можна торкатися (особливо мокрими руками) електроприладів, розеток та електродротів, що небезпечно брати дріт, який висить, стояти під деревом під час грози тощо. У приміщеннях, де живуть діти, має бути обов'язково справною та усуненою від можливості контакту з нею дитини електропроводка.Меблі по можливості повинні бути без гострих країв. Двері на балкон за відсутності дорослих в кімнаті мають бути зачиненими.Крани газових пальників у кухні також повинні бути закритими. Краще, якщо вони будуть взагалі поза досяжністю дітей.Усі гострі, ріжучі та колючі предмети (голки, шила, ножі, леза тощо) мають знаходитися в закритих шухлядах під замком.Діти не повинні також мати доступ до домашньої аптечки. Пам'ятайте, що таблетки та пігулки малюкам часто уявляються цукерками. Не слід також давати дитині ліки з пляшечки без етикетки. Усі рідини, якими ви користуєтеся для господарчих потреб, мають бути під ключем.

Дитина 3-4 років обов'язково має бути навчена виконанню елементарних правил безпеки в довкіллі:
не кидатися камінням і твердими сніжками;
не дражнити тварин;
не гратися з вогнем, не торкатися дротів, що лежать на землі;
не чіпати газових кранів;
під час переходу вулиці дивитися спочатку ліворуч, а потім праворуч, ходити тільки по тротуарах;
не висовувати руки та голову і не нахилятися із вікон автобусів, тролейбусів, трамваїв та поїздів;
не входити та не застрибувати в транспорт, який вже рушив з місця;
швидко переодягтися та змінити взуття, якщо воно промокло.

Розкажіть дитині про небезпеку вогню та про те, що в жодному разі не можна гратися сірниками і запальничками, а якщо виникла пожежа, треба одразу звати на допомогу.
Часом небезпека може підстерігати дитину, здавалося б, із зовсім несподіваного боку. Наприклад, небезпечними для здоров'я і життя малят можуть бути звичайні іграшки. Так, деякі з них (особливо це стосується так званих імпортних іграшок, які не пройшли сертифікат якості в Україні) фарбують шкідливими фарбниками.У середньому дошкільному віці діти ще іноді тягнуть іграшки до рота, і це призводить до тяжких отруєнь. У цьому аспекті доречно згадати про повітряні надувні кульки. Маски, виготовлені таким самим чином, викликають у дітей подразнення дихальних шляхів та екзему шкіряного покрову. Пухнасті м'які іграшки, як правило, виготовляються із синтетичних матеріалів, що протипоказані гігієнічними службами. Вкрай небезпечні й іграшки, що стріляють пістонами.Дитячі іграшки не повинні містити шкідливих для організму малюка речовин: важких металів, лаку, свинцю, хрому та ін. Небезпечні для малюків предмети, які легко ламаються і мають гострі краї або надмірно важкі.Поясніть дитині, що олівці і стержні кулькових ручок не можна гризти.Порада: купуючи іграшки, вимагайте сертифікат якості, який обов'язково повинен бути у продавця. Цей документ гарантує гігієнічність і безпеку.
Перебуваючи поза домом, вивчайте місцевість, куди прийдете з малюком погуляти. Відпочиваючи біля відкритого водоймища, не залишайте дітей поза увагою.
Послідовно та поступово знайомте дітей з правилами дорожнього руху, привчайте переходити вулицю тільки на зелене світло.Якщо ви вирішили завести собаку, оберіть породу, що любить дітей. Статистика останніх років жахлива: величезна кількість дітей, травмованих домашніми собаками, залишаються інвалідами на все життя. Найбільш небезпечними для малюків є вівчарки, російські борзі, лайки, доги тощо.Привчайте дитину піклуватися про себе.
З 3—4 років малюка слід знайомити з елементарними відомостями з анатомії та фізіологи людини: як б'ється сердечко та як його охороняти, чи багато в легенях повітря і яке повітря корисне, як важливо мати красиву осанку.Розкажіть дитині про користь свіжого повітря, шкідливість пилу, формуйте потребу жити у чистому помешканні.
Покажіть малюку отруйні рослини, гриби, кущі та поясніть, чому не можна тягти до рота (куштувати) невідомі ягоди, листочки, травинки. Корисно дитині дізнатися також про шкідливих та небезпечних для здоров'я комах: кімнатну муху, лісового кліща, блоху, вошу тощо.У разі, якщо нещасний випадок з дитиною все ж трапився, батьки мають не втрачати холоднокровносгі, не впадати в паніку і, по можливості, швидко намітити план своїх дій. Найчастіше у дітей дошкільнят бувають порізи і подряпини. Якщо при цьому немає кровотечі, рана не забруднена, найкращий засіб — промивання чистою (краще кип'яченою) водою, а потім перекисом водню. При глибоких порізах та забрудненнях рани слід звернутися до лікаря. Під час кровотечі потрібно її зупинити шляхом підняття пошкодженої кінцівки та накладання пов'язки із стерильного бинта. При носовій кровотечі дитину слід посадити так, щоб голова була трохи нахилена назад, розстібнути комірець та накласти холодний компрес на перенісся або на потилицю, при цьому шмаркатися чи затискати хусточкою ніс не дозволяється. Пам'ятайте, що першу допомогу малюкові потрібно надавати при кожній подряпині чи порізі.З побутових травм у малят найбільш трагічними бувають опіки, викликані гарячими рідинами або вогнем газового паяльника. Тому каструлі з гарячими стравами не можна ставити на край плити, а дитину слід навчити не підходити до плити і не гратися з сірниками, які, до речі, мають знаходитися в недоступшому для малят місці. Під час невеликого термічного опіку потрібно накласти стерильну пов'язку на обпечену ділянку шкіри. При опіку великої ділянки шкіри дитині потрібно дати випити гарячого чаю, а потім доставити в лікувальний заклад. Хімічні опіки можуть бути викликані потраплянням до ротової порожнини каустичної соди, оцтової кислоти тощо. У такому випадку рот і шлунок необхідно промити теплою водою і терміново доставити дитину до лікарні.Іноді діти отруюються якимись ліками або хімічними речовинами. Після виклику швидкої допомоги слід не перешкоджати блювоті або навіть спровокувати її, потім дати дитині випити води для повторної блювоти, на живіт та на ноги покласти теплий компрес.При всіх інших видах нещасних випадків терміново доставити дитину до лікувального закладу або викликати швидку допомогу.
Пам'ятайте! Вам, найближчим малюкові людям, потрібно виховувати в дитині любов та повагу до себе та інших людей, вчити її піклуватись про себе та оточуючих, щоб попередити небезпеку травм, хвороб та різноманітних нещасних випадків!

Безпека у Вашому домі

У вашому будинку росте малюк і з кожним днем він стає все допитливіше. Дитина щохвилини і дуже активно освоює простір, що його оточує. Кожна мама знає, що без жодного синця, подряпини виростити дитину просто неможливо. Тому головне завдання батьків забезпечити своїй дитині безпечний простір для більш повного дослідження навколишнього світу. І починати потрібно з повного огляду вашої квартири, пам'ятаючи при цьому про один важливий критерій –небезпеку краще попередити, ніж потім лікувати наслідки.

Для цього Вам доведеться виробити "звичку до безпеки". Ось кілька порад, над якими Ви можете подумати, а також пояснити дитині правила безпеки:

• · Ніколи не залишайте дитину одну на кухні!
• · Завжди відвертайте від краю плити рукоятки сковорідок, що стоять на ній, щоб дитина не могла дотягнутися і вилити на себе киплячий жир
• · Завжди вимикайте газ
• · Завжди замикайте дроти електрочайників
• · Завжди забирайте в недоступне місце несправні електроприлади
• · Завжди стежте за тим, щоб гарячий посуд не стояв на краю стола, на підвіконні
• · Завжди надійно замикайте ліки і все, що може виявитися отруйним для дитини
• · Завжди прибирайте подалі небезпечне для дитини обладнання, ремонтуйте штепселі і підвісні проводи, що бовтаються
• · Завжди стежте за тим, щоб серед іграшок були відсутні дрібні предмети
• · Завжди вставляйте блокіратори в електророзетки, щоб ​​малюк не зміг засунути викрутку, шпильку, пальчик в одну з дірочок, які він бачить в стіні.   

Ці запобіжні заходи допоможуть Вам менше турбуватися, коли Ви і Ваша дитина переміщаєтеся по дому в різних напрямках в один і той же час! І, будь ласка, не забувайте, що Вам потрібно усвідомлювати небезпеку не тільки в своєму будинку, але і в будинках інших людей. Це набагато важче, особливо, коли маєте справу з друзями або власними батьками. Все, що Ви можете, – це пам'ятати, наприклад, що у них немає шпінгалетів на вікнах або що вони не замикають "отрути" в шафці під раковиною. Постарайтеся тактовно, щоб не образити їх, обговорити ці важливі для Вас моменти.

Охороняти життя дітей – це просто проявляти здоровий глузд!

Дуже важливо, щоб Ви на крок випереджали дитину. Тоді Ви зумієте передбачати, що він може зробити, ще до того, як він це зробить! Пам'ятайте, що Ваш малюк дорослішає і турбот, відповідальності за його життя і здоров'я з кожним днем додається! Допоможіть дитині задовольнити свій пізнавальний інтерес до навколишнього світу, створивши всі необхідні умови безпечної життєдіяльності!

ПАМЯТКИ ДЛЯ БАТЬКІВ

ПРОФІЛАКТИКА ІНФЕКЦІЙНИХ ТА КИШКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Шановні батьки!

Щоб захистити дитину від отруєнь, кишкових та інфекційних хвороб необхідно дотримуватись наступних санітарно-гігієнічних правил:

– утримувати дитину в чистоті, до дитячого садка приводити в охайному одязі, мати запасну білизну;

– мити руки після повернення додому з вулиці, після туалету, перед їжею;

– овочі та фрукти мити під проточною водою та ошпарювати кропом;

– пити тільки переварену або бутильовану воду;

– у жодному випадку не годувати дитину грибами, сушеною чи в'яленою рибою, а також м'ясними, рибними та молочними стравами, які зберігалися неналежним чином або мають прострочений термін вживання;

– не годувати дитину на вулиці (навіть фруктами чи цукерками);

– не годувати дитину продуктами, що придбані у вуличних торгівців;

– під час поширення інфекцій якомога рідше перебувати з дитиною в публічних місцях;

– уникати контакту з людьми з підозрою на інфекційні захворювання;

– при підозрі на захворювання негайно викликати лікаря та сповістити медичну сестру дошкільного закладу;

– не займатися самолікуванням.

Шановні батьки, радимо своєчасно проводити профілактичні щеплення від дитячих інфекцій.

Швидка медична допомога – «103».

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОГО ТРАВМАТИЗМУ СЕРЕД ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Швидке збільшення інтенсивності руху висуваєсерйозне завдання – забезпечення безпеки руху пішоходів.

У попередженні дорожньо-транспортного травматизму важливу роль відіграє робота дорослих з роз'яснення дошкільникам правил дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованості на вулицях і дорогах. Щоб не допустити лиха на дорозі, вам необхідно:

– не подавати дітям негативного прикладу, порушуючи правила дорожнього руху;

– не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей;

– вчити переходити вулицю на зелене світло світлофора, користуватись підземним переходом;

– на власному прикладі вчити користуватись нерегульованим пішохідним переходом;

– при перетині вулиці нерегульованим пішохідним переходом радити дітям йти в загальній масі пішоходів, бо дитина сама ще не завжди здатна оцінити дорожню ситуацію;

– не дозволяти дітям з'являтися зненацька перед транспортними засобами;

– вчити дітей правильно обходити транспорт на зупинках (автомобіль та автобус – позаду);

– не дозволяти дітям самостійно користуватися громадським транспортом;

– не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги;

– не дозволяти дітям грати з м'ячем, кататися не велосипеді, ковзанах, роликах, лижах, санчатах на проїжджій частині дороги та поблизу від неї.

Телефон виклику міліції – «102».

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Життя потребує від наших дітей вмінняорієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку оточуючого середовища.

Щоб вберегти дитину від біди, треба пам'ятати та дотримуватись наступних правил:

– не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час;

– вчити дитину користуватися дверним вічком;

– не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму;

– вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102, 103, 104;

– забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними;

– забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;

– не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича;

– запобігати формуванню в дитині жорстокого ставлення до тварин;

– не дозволяти дражнити тварин;

– не дозволам вмикати електроприлади за відсутності дорослих;

– не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна;

– не дозволяти визирати у відчинене вікно;

– вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;

– вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особисту картку» з даними дитини.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОЖЕЖІ ВІД ПУСТОЩІВ ТА НЕОБЕРЕЖНОГО ПОВОДЖЕННЯ З ВОГНЕМ

Щоб не допустити пожежі необхідно виконувати наступні правила пожежної безпеки:

– зберігати сірники в місцях, недоступних дітям;

– не дозволяти дітям розводити багаття;

– не дозволяти самостійно вмикати електронагрівальні прилади;

– не дозволяти користуватися газовими приладами;

– не допускати перегляд телепередач, користування комп'ютером за відсутності дорослих;

– не залишати малолітніх дітей без нагляду;

– не вмикати електроприлади з пошкодженим дротом чи струмоприймачем;

– не нагрівати лаки та фарби на відкритому вогні;

– не заставляти шляхи евакуації (лоджії, балкони, коридори);

– не зберігати на балконах легкозаймисті речовини (бензин, мастила, ацетон);

– не сушити речі над газовою плитою;

– не користуватися саморобними ялинковими гірляндами;

– не влаштовувати піротехнічні заходи з балкону та поряд з будівлею;

– не палити в ліжку.

При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном «101».

ДІЇ ПІД ЧАС ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖІ

Щоб зберегти життя своє та ваших близьких, дотримуйтесь послідовності дій під час виникнення пожежі:

– подзвонити до служби порятунку за номером 101;

– викликаючи службу порятунку, чітко називати адресу, поверх, номер квартири та своє прізвище; сповістити, що саме горить;

– негайно евакуювати з приміщення дітей, немічних людей та людей похилого віку;

– при евакуації уникати користування ліфтом, бо є ризик відключення ліфта від електроструму;

– при евакуації з висотного будинку більше шансів мають ті люди, що не біжать вниз крізь дим та вогонь, а шукають порятунку на даху будівлі;

– пересуватися потрібно швидко, але зважати на те, що кисню більше біля підлоги, а тому краще до виходу повзти, закриваючи обличчя вологою тканиною;

– при евакуації заручитися чиєюсь підтримкою, хто вас підстрахує і допоможе, якщо ви знепритомнієте від диму;

– намагатись загасити полум'я засобами первинного пожежогасіння;

– до первинних засобів належить вода, пісок, товста зволожена тканина (ковдра, килим), вогнегасник;

– за можливості м'які предмети вкинути до ванни та залити водою;

– вимкнути електропроводку, щоб уникнути ураження електрострумом;

– не відчиняти вікна, щоб не живити пожежу свіжою притокою кисню;

При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном «101».